A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Комунальний заклад загальної середньої освіти
I-III ступенів "Успіх"
Новобогданівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти

                                                                                      УХВАЛЕНО:

                                                                                                       Рішення педагогічної  ради

                                                                                                       КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів «Успіх» 29.08.2019  № 1

                                                                                                       ВВЕДЕНО В ДІЮ:

                                                                                                       Наказ директора   30.08.2019 № 140

 

Положення
про внутрішню систему забезпечення якості освіти

 

1. Загальні положення

1.1.Цим Положенням про внутрішню систему забезпечення якостіосвіти (даліПоложення) визначено цілі, завдання, 

принципи системи внутрішнього забезпечення якості освіти в КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів «Успіх» Новобогданівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, її організаційно-функціональну структуру, критерії та процедури оцінювання здобувачів освіти, педагогічної та управлінської діяльності тощо.

1.2.Нормативною основою Положення є законодавство України про освіту (Конституція України, Закон «Про освіту», спеціальні закони, інші акти законодавства у сфері освіти), установчі документи закладу освіти.

1.3.Принципи функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

 1.3.1. Безумовне виконання державних стандартів освіти, що означає формування змісту освіти (навчальні плани, програми) та оцінювання результатів на основі державних стандартів.

 1.3.2. Орієнтація на потреби споживачів освітніх послуг (формування варіативної складової змісту освіти).

 1.3.3.  Демократичність та публічність формування освітньої політики закладу освіти (обговорення та підтримка органами громадського самоврядування).

   1.3.4.  Відкритість критеріїв та процедур оцінювання (обґрунтування, оприлюднення та пояснення об’єктивності оцінювання та оцінювальних процедур).

 1.3.5. Гарантованість надання якісних освітніх послуг усім здобувачам освіти відповідно до Закону України «Про освіту» (ст.3).

 1.3.6. Відповідальність закладу за якість освітньої політики, освітньої діяльності, процесу та результати освіти.

1.4.  У цьому Положенні вживаються наступні терміни:

- Вимір - оцінка рівня освітніх досягнень за допомогою контрольних вимірювальних матеріалів.

- Забезпечення якості освіти -підтримка системи, процесу, результатів якості  освіти на рівні державних норм та стандартів,  задоволення суспільних й особистих потреб в якості освітніх послуг, узгодження іх з інтересами держави.

- Експертиза - всебічне вивчення стану освітнього процесу, умов і результатів освітньої діяльності.

- Моніторинг - це комплексна система вивчення та аналізу динаміки змін основних показників якості освіти за певний період часу.

- Організаційна структура системи внутрішнього забезпечення якості: адміністрація школи, педагогічна рада, методична рада школи, професійні об’єднання педагогів, батьківський комітет, органи самоврядування, тимчасові структури (педагогічний консиліум, комісії та ін.).

- Освітня політика закладу освіти - визначення стратегіі розвитку (концепція, місія, програма розвитку, цільові проекти, плани діяльності) на основі прогнозу соціально-економічного та соціокультурного розвитку громади.

- Процедури оцінювання якості освіти: моніторинг, атестація педагогічних працівників, аудит, соціологічні дослідження, самоаналіз педагогічної та управлінської діяльності та ін.

- Система забезпечення якості освіти: сукупність взаємодіючих організаційних структур, відповідальності, процедур, процесів та ресурсів, що забезпечують загальне управління якістю освіти.

1.5.  Система забезпечення якості в закладі освіти (внутрішня система забезпечення якості освіти) включає (Закон «Про освіту» (ст.41)):

1.5.1. стратегію (політику) та процедури забезпечення якості освіти;

1.5.2. систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

1.5.3. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

1.5.4. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної (науково-педагогічної) діяльності педагогічних та науково-педагогічних працівників;

1.5.5. оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівних працівників закладу освіти;

1.5.6. забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

1.5.7. забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти;

1.5.8. створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

1.5.9. інші процедури та заходи, що визначаються спеціальними законами або документами закладу освіти.

 

2.  Мета та основні завдання системи внутрішнього забезпечення якості освітньої діяльності

Мета системи внутрішнього забезпечення якості освіти: формування стійкої довіри до закладу освіти з боку громади, батьків, учнів, підприємницьких структур, гарантування надання освітніх послуг належного рівня та якості, які відповідають державним стандартам та потребам споживачів.

 

3.     Стратегія та процедура забезпечення якості освіти.

3.1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти базується на наступних принципах:

- принцип процесного підходу, що розглядає діяльність закладу як сукупність освітніх процесів, які спрямовані на реалізацію визначених закладом стратегічних цілей, при цьому управління якістю освітніх послуг реалізується через функції планування, організації, мотивації та контролю;

- принцип цілісності, який вимагає єдності впливів освітньої діяльності, їх підпорядкованості, визначеній меті якості освітнього процесу;

- принцип безперервності, що свідчить про необхідність постійної реалізації суб’єктами освітньої діяльності на різних етапах процесу підготовки випускника закладу;

- принцип розвитку, що виходить з необхідності вдосконалення якості освітнього процесу відповідно до зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, аналізу даних та інформації про результативність освітньої діяльності;

- принцип партнерства, що враховує взаємозалежність та взаємну зацікавленість суб’єктів освітнього процесу, відповідно до їх поточних та майбутніх потреб у досягненні високої якості освітнього процесу.

3.2. Забезпечення якості освіти є багатоплановим і передбачає:

- наявність необхідних ресурсів (кадрових, фінансових, матеріальних, інформаційних, навчально-методичних, тощо),

- організацію освітнього процесу, яка найбільш адекватно відповідає сучасним тенденціям розвитку національної освіти,

- контроль освітньої та виховної діяльностей,

- якість підготовки працівників на всіх рівнях.

3.3. Система внутрішнього забезпечення якості освіти включає в себе здійснення таких процедур і заходів:

- планування освітньої діяльності;

- затвердження, моніторинг та оновлення освітніх програм;

- підвищення якості підготовки контингенту здобувачів освіти;

- посилення кадрового потенціалу навчального закладу;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

- забезпечення публічності інформації про діяльність школи;

- створення ефективної системи забезпечення академічної доброчесності.

3.4. Процедура забезпечення якості освіти повинна бути об’єктивною, відкритою, інформаційною, прозорою.

 

4.   Критерії, правила та процедури оцінювання:

4.1.Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

4.1.1. Система оцінювання здобувачів освіти здійснюється за наступними напрямками:

- визначення наявності відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень,

- використання системи оцінювання, спрямованого на моніторинг навчальних досягнень кожного здобувача освіти,

- спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінки.

4.1.2. Результатами освітньої діяльності учнів на всіх етапах освітнього процесу є знання, уміння, навички та сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та цінностях особистості.

Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

4.1.3. До ключових компетентностей належать:

-  вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

-  здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

-  математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

-  компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

-  інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, заклад освіти, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

- екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

-  інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

-  навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

-  громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

-  культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

-  підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

4.1.4.Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

- контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня (учениці), готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

- навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

- діагностико-коригувальна - з'ясовує причини труднощів, які виникають в учня (учениці) в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

- стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

- виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

4.1.5.При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв'язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

4.1.6. Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

4.1.7. Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255)

Оцінювання 2 класу проводиться відповідно до методичних рекомендацій затверджених МОН України від 27.08.2019 №1154.

Формувальне оцінювання має на меті: підтримати навчальний розвиток дітей; вибудовувати індивідуальну траєкторію їхнього розвитку; діагностувати досягнення на кожному з етапів процесу навчання; вчасно виявляти проблеми й запобігати їх нашаруванню; аналізувати хід реалізації навчальної програми й ухвалювати рішення щодо корегування програми і методів навчання відповідно до індивідуальних потреб дитини; мотивувати прагнення здобути максимально можливі результати; виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, не боятися помилок, переконання у власних можливостях і здібностях.

4.1.8. Підсумкове оцінювання передбачає зіставлення навчальних досягнень здобувачів з конкретними очікуваними результатами навчання, визначеними освітньою програмою. Здобувачі початкової освіти проходять наприкінці 4 класу державну підсумкову атестацію, яка здійснюється лише з метою моніторингу якості освітньої діяльності закладів освіти та (або) якості освіти.

З метою неперервного відстеження результатів початкової освіти, їх прогнозування та коригування можуть проводитися моніторингові дослідження навчальних досягнень на рівні окремих класів. Аналіз результатів моніторингу дає можливість відстежувати стан реалізації цілей початкової освіти та вчасно приймати необхідні педагогічні рішення.

Навчальні досягнення учнів 2(3)-4 класів оцінюються відповідно критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 року № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з базових дисциплін в системі загальної середньої освіти», наказу МОНу від 19.08.2016 року № «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21.08.2013 № 1222», учнів 5-11 класів - згідно наказу МОНу від 05.05.2008 року № 371 «Загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти».

4.2. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників:

4.2.1. Під час оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників оцінюванню підлягають:

-ефективне планування та прогнозування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх технологій,форм організації освітнього процесу та підходів до оцінювання навчальних досягнень із метою формування ключових компетентностей і наскрізних умінь здобувачів освіти,

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників,

- налагодження партнерських взаємовідносин із здобувачами освіти, їх батьками та іншими законними представниками, працівниками закладу освіти,

- організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності.

4.2.2. Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин.

4.2.3. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексноїоцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

4.2.4. Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

4.3.   Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності

керівних працівників закладу освіти.

4.3.1. Управлінська діяльність керівних працівників закладу освіти на сучасному етапі передбачає вирішення низки концептуальних положень, а саме:

- створення умов для переходу від адміністративного стилю управління до громадсько-державного;

- раціональний розподіл роботи між працівниками закладу з урахуванням їх кваліфікації, досвіду та ділових якостей;

- забезпечення оптимальної організації освітнього процесу, який би забезпечував належний рівень освіченості і вихованості випускників та підготовку їх до життя в сучасних умовах;

- визначення найбільш ефективних для керівництва шляхів і форм реалізації стратегічних завдань, які б повною мірою відповідали особливостям роботи закладу та діловим якостям адміністрації, раціональне витрачення часу всіма працівниками закладу;

- правильне і найбільш ефективне використання навчально-матеріальної бази та створення сприятливих умов для її поповнення в сучасних умовах;

- забезпечення високого рівня працездатності всіх учасників освітнього процесу;

- створення здорової творчої атмосфери в педагогічному колективі.

4.4. Критерії оцінювання управлінської діяльності:

- створення безпечних і комфортних умов навчання і праці,

- забезпечення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства і дискримінації,

- забезпечення мотивуючого до навчання освітнього простору,

- наявність ефективної стратегії та системи планування діяльності закладу освіти, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань,

- створення атмосфери довіри, прозорості, дотримання етичних норм,

- організація освітнього процесу на засадах людино- та дитино центризму,

- ефективна кадрова політика, забезпечення належних умов праці та можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників,

- прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з громадою,

- формування та забезпечення політики академічної доброчесності.

Процедура та правила оцінювання управлінської діяльності керівного складу закладу освіти визначені Типовим положенням про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

5. Організаційна та функціональна структура системи внутрішнього забезпечення якості освіти

5.1.Організаційна структура системи внутрішнього забезпечення якості освіти включає: адміністрацію, педагогічну раду, методичну раду закладу освіти, професійні об’єднання педагогів, батьківський комітет, органи самоврядування, тимчасові структури (педагогічний консиліум, комісії та ін.).

5.2.Функції адміністрації закладу освіти:

- ініціює розробку стратегії розвитку (концепція, місія, програма розвитку, цільові проекти, плани діяльності) закладу освіту, створює робочі групи, проектні команди, забезпечує оприлюднення, публічне обговорення та прийняття визначеної стратегії;

- здійснює забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу (п.2.6);

- забезпечує створення в закладі освіти інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- формує блок локальних актів, що регулюють функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- сприяє визначенню напрямків підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань, що стосуються забезпечення якості освіти;

- забезпечує на основі освітньої програми проведення в закладі освіти контрольно-оціночних процедур, моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти;

-  організовує систему моніторингу якості освіти в закладі освіти, здійснює збір, обробку, зберігання та надання інформації про стан і динаміку розвитку; аналізує результати оцінки якості освіти на рівні школи;

- організовує вивчення інформаційних запитів основних користувачів системи забезпечення якості освіти;

- забезпечує умови для підготовки працівників школи і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінних процедур;

- приймає управлінські рішення щодо розвитку якості освіти на основі аналізу результатів, отриманих в процесі здійснення контрольно-оціночних процедур.

5.3.Функції методичної ради закладу освіти, професійних об’єднань педагогів (творчі групи, методичні об’єднання та ін.):

        - беруть участь в розробці освітньої програми, методики оцінювання якості освіти, системи показників, що характеризують стан і динаміку розвитку закладу освіти;

- беруть участь у розробці критеріїв оцінки результативності професійної діяльності педагогів закладу освіти;

- сприяють проведенню підготовки працівників закладу освіти і громадських експертів щодо здійснення контрольно-оцінювальних процедур;

- проводять експертизу організації, змісту й результатів оцінювальних процедур здобувачів освіти, формують пропозиції щодо їх вдосконалення;

- готують пропозиції для адміністрації з вироблення управлінських рішень за результатами оцінки якості освіти на рівні закладу освіти.

5.4.Функції педагогічної ради закладу освіти:

- участь у розробці методики оцінювання якості освіти, критеріїв і показників, що характеризують стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- проведення в моніторингових, соціологічних і статистичних досліджень з питань якості освіти і контрольно-оцінювальних процедур;

- організація системи моніторингу якості освіти, а також збору, обробки, зберігання і надання інформації про стан і динаміку розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти в закладі освіти;

- визначення способів оприлюднення критеріїв та показників оцінювання якості освіти; розробка заходів і підготовка пропозицій, спрямованих на вдосконалення системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- вивчення, узагальнення та поширення інноваційного досвіду педагогічних працівників закладу освіти;

-  проведення експертизи організації, змісту і результатів оцінювальних процедур;

- затвердження освітньої програми закладу освіти, навчальних планів та робочих програм, положення про академічну доброчесність;

- сприяння підвищенню кваліфікації педагогічних працівників, розвитку їх творчих ініціатив.

5.5.Функції органів громадського самоврядування:

- беруть участь в обговоренні освітньої політики, освітньої програми закладу освіти;

- сприяють визначенню стратегічних напрямів розвитку системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

- здійснюють громадський контроль якості освіти у формах громадського спостереження, громадської експертизи;

- беруть участь в організації та ресурсному забезпеченні освітнього процесу в закладі освіти,

- направляють представників до комісії з академічної доброчесності.

 

6. Оцінювання якості освіти

6.1. Основні процедури (моніторинг, атестація педагогічних працівників, аудит, соціологічні дослідження, самоаналіз педагогічної та управлінської діяльності та ін.) та методи (експертиза; вимір) оцінювання якості освіти.

 Визначаються об’єкт і предмет кожної з процедур,обставини, за яких використовуються та чи інша процедура, той чи інший метод оцінювання,а також відповідальні структури та суб’єкти.

6.2.Моніторинг як основна процедура оцінювання якості освіти.

6.2.1.Поняття про моніторинг. Мета моніторингу. Завдання моніторингу.

Моніторинг якості освіти - це система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

Моніторинг якості освіти може бути внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг якості освіти проводиться закладом освіти (іншими суб’єктами освітньої діяльності).

Завдання моніторингу:

- здійснення систематичного контролю за освітнім процесом у закладі освіти.

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього процесу.

- аналіз чинників впливу на результативність успішності, підтримка високої мотивації навчання.

- створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації здобувачів освіти і педагогів.

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в закладі освіти.

6.2.2.Об`єкт та  предмет оцінювання якості освіти.

Об'єктами оцінки якості освіти можуть бути навчальні та позаурочні досягнення здобувачів освіти; продуктивність, професіоналізм і кваліфікація педагогічних працівників.

До предмету оцінки якості освіти належать: якість освітніх результатів (ступінь відповідності результатів засвоєння освітніх програм державним стандартам); якість організації освітнього процесу, що включає умови організації освітнього процесу доступність освіти, матеріально-технічне забезпечення освітнього процесу, якість основних і додаткових освітніх програм, умови їх реалізації; ефективність управління якістю освіти. Предметом моніторингу є якість освітнього процесу в закладі освіти.

Об’єктом моніторингу є система організації освітнього процесу в закладі освіти, що включає кілька рівнів:

- здобувач освіти;

- педагогічний працівник;

- адміністрація закладу.

Суб’єктами моніторингу виступають:

- моніторингова група;

- адміністрація закладу;

- органи управління освітою (різних рівнів).

6.2.3.Процедури внутрішнього моніторингу(опитування,тестування,аналіз статистичних даних)тощо.

Основними формами моніторингу є:

- самооцінювання власної діяльності педагогами, здобувачами освіти, адміністрацією;

- внутрішня оцінка діяльності адміністрацією, керівниками методичних об’єднань (проведення контрольних робіт, участь в олімпіадах, Всеукраїнських конкурсах, відвідування уроків);

- зовнішнє оцінювання діяльності органами управління освітою.

Критерії моніторингу:

- об’єктивність (створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу);

- систематичність (згідно алгоритму дій, етапів та в певній послідовності);

- відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу, чіткість оцінювання, шляхи перевірки результатів;

- надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

- гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

- отримання результатів стану освітнього процесу в закладі освіти.

- покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських рішень.

Підсумки моніторингу:

- підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах.

- дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичних об’єднань, нарадах при директорі, педагогічних радах.

- за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи.

 

7. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності

Академічна доброчесність - це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.

Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково- педагогічну, творчу) діяльність;

- контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

- об’єктивне оцінювання результатів навчання.

Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

- самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей);

- посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

- дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

- надання достовірної інформації про результати власної навчальної ( творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації.

Порушенням академічної доброчесності вважається:

- академічний плагіат - оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

- самоплагіат - оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів;

- фабрикація - вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях;

- фальсифікація - свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень;

- списування - виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

- обман - надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

- хабарництво - надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

- необ’єктивне оцінювання - свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти.

За порушення академічної доброчесності педагогічні працівники закладу можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- відмова в присвоєнні або позбавлення присвоєного педагогічного звання, кваліфікаційної категорії;

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади.

За порушення академічної доброчесності здобувачі освіти можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності:

- повторне проходження оцінювання (самостійна, контрольна робота тощо);

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

Види академічної відповідальності учасників освітнього процесу за конкретні порушення академічної доброчесності визначені Положенням про академічну доброчесність учасників освітнього процесу закладу освіти.

Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

- ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

- оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

 

8. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу

Для забезпечення освітнього процесу база закладу освіти складається з навчальних кабінетів, спортивних залів, актової зали, класів, медичного кабінету, бібліотеки, їдальні. Створено умови для доступу до мережі Інтернет, діє WiFi мережа. Освітній процес забезпечено навчальною, методичною літературою.

 

9. Забезпечення публічності інформації

Відповідно до Законів України «Про доступ до публічної інформації», «Про освіту» навчальний заклад забезпечує доступність до інформації про свою діяльність.

На офіційному сайті КЗ ЗСО І-ІІІ ступенів «Успіх» розміщується і постійно оновлюється інформація, яка підлягає обов’язковому оприлюдненню відповідно до вимог Закону України «Про освіту».

 

10. Універсальний дизайн та розумне пристосування

Освіта у закладі надається шляхом створення належного фінансового, кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби здобувачів освіти.

Універсальний дизайн закладу включає:

- відповідність освітнього процесу широкому спектру індивідуальних можливостей учнів; забезпечення методики навчання, викладання та представлення матеріалу; доступність навчальних планів та програм.

- підготовку та використання навчальних матеріалів (картки, завдання, вправи, дидактичні ігри, тощо) відповідно до рівня психофізичного розвитку кожного здобувача освіти.

- доступність візуальної інформації про діяльність закладу (веб-сайт).

- створення умов для участі здобувачів освіти у суспільному житті міста, країни, соціалізації та адаптації кожної особистості.

 

11. Локальні акти, які регламентують функціонування системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

- Положення про систему внутрішнього забезпечення якості освіти.

- Програма розвитку закладу освіти.

- Освітня програма.

-  Навчальні плани та програми.

-  Положення про моніторинг якості освіти.

- Програма моніторингу якості освіти.

-  Положення про академічну доброчесність.

- Накази, програми, положення, методики, інструкції, які регламентують процедури та методи оцінювання якості освіти.

School.org.ua

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора